Історично в сім’ях, які жили разом, молодші зверталися до досвіду старших і в потрібний момент отримували поради. Старше покоління частіше більш толерантніше, мудріше, спокійніше, ніж наше, ще не розвинуте, молоде, яке летить стрімко вперед.

Внаслідок самоустановленої ізоляції теперішнього покоління сучасним батькам в скрутні  хвилини не вистачає доброї поради (іноді і зайвої пари рук). Проте деякі молоді батьки дивляться на старше покоління як на минуле, непотрібне і непридатне.

Жарти в адресу тещі «годують» більшість гумористів, але ця область гумору не зрозуміла малюкам, яким не цікаве роздратування батьків з приводу бабусиних висловлювань  та дідусевих звичок.  Дітям  просто цікаво і комфортно  бути поряд з ними.

Потрапляючи до бабусі, діти, які не можуть сидіти спокійно, утихомирюються, як під «гіпнозом». Дідусь не може енергійно бігати та стрибати, проте він проявляє себе в інших сферах і  заняттях з дітьми. Хлопчики будуть спільно з дідусем майструвати, ремонтувати, а дівчатка в свою чергу -  сидіти і уважно слухати різноманітні розповіді, уявляючи дідуся найкращим в світі жартівником та оповідачем.

Спілкуючись з своїми знайомими, часто доводиться спостерігати, коли вони беруть своєрідну «відпустку»  від   дітей і за допомогою звертаються до своїх  батьків.

А бабусі і дідусі в свою чергу можуть зробити все: посидіти з дитиною вдень, поки батьки на роботі, поняньчити малюка, коли він хворий, заспокоїти, приголубити... Деякі батьки в нашому місті регулярно приводять своїх «чад»  до бабусі та дідуся, інші роблять це по вихідним, треті запрошують бабусь та дідусів  на свята, щоб ті посиділи з своїми онуками.  І користь  від цього розподілу турбот  отримують всі: і батьки, і дідусь з бабусею,  і онуки.

Виховувати дітей – це обов’язок і право батьків. Але хіба це погано,  що окрім  мами і тата у дитини є близькі і люблячі люди? З цього приводу у молодшого і старшого покоління виникають суперечки.

Слід відмітити, що основна причина сутичок з старшим поколінням наступає тоді, коли нам здається, що наші батьки втручаються в наше життя і критикують. Але з роками розумієш – це відбувається  тому що, вони не можуть спокійно сидіти і дивитись, як їхні власні діти помиляються, роблячи ті ж самі життєві  помилки, що і вони самі… 

Завжди слід пам’ятати, що відношення до бабусі та дідуся в сім’ї -  наочна  школа виховання для дітей. Які б благородні слова не говорили батьки в адресу своїм синам та дочкам, але достатньо шанобливо віднестись до своїх  батьків, і все словесне, прекрасне, душевне розвіється.

Відносини з бабусею вчать дітей турботливості, співчуттю, доброті. Бабусине слово і бабусина рука,  ніжна і ласкава, зближують онуків між собою не менше, чим батьківський такт та делікатність. Бабуся може здружити дітей так, як ніхто інший. В сім’ях, де присутня бабуся, постійно царить  атмосфера   затишку, тепла, миролюбства… Інколи бувають і сумні виключення, але частіше -  саме так. 

Отже, думки існують різні, але для благополучного партнерства існує кілька простих істин. Щоб установити нормальні взаємовідносини, необхідно встановити правила, і кожна із сторін повинна розуміти, що права є у всіх. Коли дитина знаходиться під наглядом  батьків, вони самі  вирішують що їм робить, і хоч бабуся може тактовно, щось порадити, батьки, як правило, поступають по – своєму. А коли бабуся наглядає за дитиною, то тут вона сама диктує правила гри, зневажаючи батьківські ідеї. Бабусі дисциплінують дітей тими засобами, які вони вважають кращими. Але це не повинно йти в розріз з загальноприйнятими нормами поведінки.    

Батьки є основними опікунами та наставниками дитини, і вони не можуть все життя звинувачувати бабусь, дідусів, дитячий садок, школу, інших дітей за  недоліки своїх чад. Які б не були ці недоліки їх необхідно виправляти  вдома в дружному сімейному колі, іноді спільно з бабусями та дідусями. 

Молоде покоління повинно поважати вік та зрілість, адже молодість та мудрість завжди повинні йти поруч!