Відхилення в поведінці дитини раннього віку
| На практиці педагоги можуть зустріти дітей, поведінка яких істотно відхиляється від норми. Розглянемо деякі приклади негативної поведінки: відмова від їжі, агресивність, нав’язливі рухи тіла, гіперактивність, тривожність. Можна відзначити наступні види вікових відхилень: До 1 місяця життя — підвищена тривожність, неспокій, поганий сон, відсутність апетиту, схильність до органічно нез’ясовних температурних перепадів, апатичність, блідість, схуднення, малорухливість, відсутність «гуління». З 1 місяця — домінує неспокій, дратівливість, здригання, тремор кінцівок, пронизливий крик; поганий сон; немає короткочасного зорового та слухового зосередження; підвищений м’язовий тонус. Із 3 місяців — блукаючі рухи очей, немає «комплексу пожвавлення», рідко проявляє «гуління», підвищена тривожність, тремор рук і підборіддя при збудженні й переляку; недовіра до чужих, що переростає в деяких дітей у плач. Із 6 місяців — бідність емоцій, відсутність сміху, іграшки не викликають інтересу, нав’язливі рухи (перекочування голови по подушці, удари головою об стінки ліжечка), розгойдування; страх залишитися без мами (нікуди не відпускає від себе); обмеження активних рухів, відсутнє довільне захоплення іграшки, не перекладає іграшку з рук у руки; дитина не повертається. З 9 місяців — намагається активно контактувати з дорослими. Виражені дії правою і лівою рукою. Дитина не сидить сама. З 12 місяців — ігрова діяльність є руйнівною, лепече, мало складів, не вимовляє слів. Не розуміє простих прохань, ходить нестійко, за допомогою опори на носочках, рухи обмежені. З 1 року 6 місяців до 2 років — смоктання соски, пальців, подушки. Лише лепече, мало говорить складами, слів немає. Відсутні навички охайності, більше реагує на невербальні контакти. У період із 2 років до 3 років — труднощі в поведінці: неслухняність, упертість, істерики, недовірливість, конфліктність, іноді тики й заїкання, енурез, онанізм. Патологічні звичні дії: обгризання нігтів, смоктання пальців. До 3 років — низька комунікативна активність дитини, не функціональність наочних дій, відсутність сюжетної гри при низькій ігровій активності. Формування психічно здорової дитини забезпечується наступним: 1. Виховання малюка починається з перших днів його життя. Перше завдання - нейтралізувати негативні переживання малюка, пов’язані з народженням, встановити з ним ефективну комунікацію. 2. Важливо з раннього дитинства прищеплювати дитині здорові навички, привчати до правильного режиму. 3. Не можна кричати на дитину і бити, тому що через це розвивається агресивність, жорстокість до слабших. Дитина теж починає кричати, це може привести до порушення голосу. 4. Дитина повинна рости у спокійній обстановці, тому що конфлікти між батьками, неадекватна поведінка дорослих (бійки, сварки) можуть призвести до неврозів, затримок і деформацій розвитку. 5. Вимоги до дитини мають бути розумно мотивовані, відповідати можливостям малюка. 6. У стосунках із дорослими поступово формується гармонічний стереотип. 7. У малюка повинні розвиватися всі сторони психічної діяльності - пам’ять, увага, мислення. | |
|
| |
| Переглядів: 1243 | | |
| Всього коментарів: 0 | |