Стреж Л.В. Психологічний супровід дітей з особливими потребами в розвитку / Л. Стреж // Дефектолог (Шкільний світ). - N 2. - 2008. - С. 34-35.

Робота практичного психолога з дітьми ОПР та їх родинами передбачає психологічну підтримку, допомогу в процесі адаптації сім’ї до нових життєвих обставин, соціально-правовий захист, профілактику дезадаптації та соціокультурну реабілітацію. В статті відображено досвід роботи процесу входження в соціум дітей з особливими потребами в розвитку.
Перші кроки дитини до дитячого садку, як правило, непрості. Початок відвідування дошкільного навчального закладу дітей з психофізичними вадами—це не тільки нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, а й нові контакти оточення, нові взаємини, обов'язки. Це дуже напружений період, який потребує від кожного малюка активних психологічних і фізичних форм пристосування, а особливо дітей з психофізичними вадами. Звикання до дитячого садка найчастіше супроводжується порушенням емоційного стану дошкільника, погіршенням сну, апетиту, підвищенням захворюваності...
Соціально-психологічна адаптація у різних дітей відбувається по-різному, відповідно до віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров'я, родинних взаємин, рівня розвитку у дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо.
З 2001 року працюю за програмою «Крок за кроком» з дітьми з особливими потребами. Практика роботи засвідчила, що більшість дітей з ОПР (тяжкі вади — ДЦП, РДА) адаптовувались до нових умов швидше і легше, ніж, їх здорові однолітки. Але в період залучення дітей з ОПР в групи загального розвитку в батьків дітей груп норми постало чимало запитань: «Чи не буде їх здорова дитина наслідувати поведінку, жести, міміку тощо, дітей з психофізичними вадами? », «Як наші діти будуть з ними гратися на одному майданчику, займатися у музичному та спортивному залах? »
З батьками дітей «груп норми» було проведено бесіди, консультації з таких питань: «Соціалізація особистості дитини», «Розвиток почуття емпатії в дошкільному віці», «Формування моральних якостей у дошкільника» тощо.
Спілкування між родинами та педагогами ДНЗ допомогло взаємному порозумінню та на шляху, забезпечення більшої стабільності для дитини. Сумісне планування роботи родин та спеціалістів ДНЗ полегшило розвиток основних соціалізованих процесів у дітей.
За спостереженнями, відношення категорій «здорові однолітки та діти із ОПР» на початку залучення були не дуже доброзичливими (кепкування, неприязнь, небажання спілкуватись). Але ми завжди пам'ятали, що кожна дитина має право на вираження особистих почуттів. Потрібен був час, щоб діти змінили своє ставлення і сприйняли цих дітей як рівних.
Спільно з педагогами груп було проведено серію комунікативних вправ, ігор на встановлення позитивних взаємин в групі, на формування позитивних емоцій, та шляхом бесід, довірливих розмов, тренінгових вправ «Комплімент», «Унікальна людина», «Ми схожі, але ми різні»...
Головна мета цих вправ — формування у дітей індивідуальних та соціальних компетенцій:
• навчити сприймати і оцінювати себе як особистість;
• усвідомлювати й відображати особисті почуття та бажання;
• визначати своє місце в колективі;
• адекватно реагувати на помилки та невдачі;
• приймати рішення-компроміси;
• розв'язувати конфлікти позитивним шляхом;
• позитивно сприймати інших дітей та спілкуватися з ними.
І тільки педагогічний такт і терпіння педагогів, спеціалістів ДНЗ дали бажаний результат. Спілкування дітей стало активнішим та повноціннішим, сильніші допомагають слабшим, старші меншим, і за даними соціометричних обстежень, майже всі дошкільники з ОПР отримали статус дітей у групі, яким віддається перевага.
Дуже ефективним прийомом в роботі з дітьми ОПР є спільна діяльність здорових однолітків і дітей з вадами в розвитку, а це ведення альбомів «Мій перший щоденник», «Оскільки я є», «Моя перша книжечка». Також спільними зусиллями дорослих та дітей була випущена збірка «Мовленнєві родзинки вустами вашої дитинки».
Діти спільно ставили маленькі концерти, театралізовані вистави, брали участь у святах та розвагах. Корекційна робота з дітьми з пси-хофізичними вадами здійснюється в тісній співпраці лікаря, логопеда, практичного психолога, тренера ЛФК, музичних керівників... Широко використовується в роботі з дітьми з ОПР нетрадиційні техніки: ароматерапія, музикотерапія, елементи танцювально-рухової терапії, терапія піском, арт-терапія.
За ефективної співпраці члени родини беруть активну участь у навчанні та вихованні дитини. Ця участь вимагає певних зусиль з боку вихователів, спеціалістів ДНЗ, адміністрації та батьків, але ці зусилля приносять користь для дітей, родин та навчального закладу і виходять за межі дитячого дошкільного закладу, поширюючись на життя в суспільстві.
Педагоги груп активно залучають батьків до співпраці, на кожній віковій групі був виготовлений плакат-заклик до співпраці з батьками, виготовлені запитання та пропозиції, постійно змінюється тематика консультацій в інформаційних стендах. Проводились засідання за круглими столами, семінари на тему «Адаптація дітей до умов ДНЗ», «Етичні бесіди
на формування почуття власної гідності та самосвідомості», «Тренінги батьківської ефективності» , батьківські збори з питань залучення дітей з ОПР до загальноосвітніх груп.
З досвіду роботи доцільно зазначити: соціальна інтеграція дитини з особливими по¬требами в середовище дітей з нормальним роз¬витком є не тільки бажаною, а й обов'язковою умовою його подальшого особистого росту й адекватної соціальної адаптації.
Вирішальна роль у роботі практичного психолога належить індивідуальному підходу до дитини, де завжди враховано:
• патологію, складність дефекту;
• рівень психофізичного та мовного розвитку;
• характер і тип темпераменту;
• комунікативні властивості, уміння дитини до якомога швидшої адаптації у середовищі однолітків та його комфортність;
• зацікавленість батьків.
Робота практичного психолога з родиною дитини з вадами розвитку передбачає психологічну підтримку, допомогу в процесі адаптації сім'ї до нових життєвих обставин, соціально-правовий захист, профілактику дезадаптації та соціокультурну реабілітацію.
Вивчення соціально-психологічного стану сім'ї, яке проводиться з першого дня відвідування дитиною ДНЗ: відвідування дитини вдома ще до приходу дитини в ДНЗ, вивчення медичної документації, проведення анкетування, опитування тощо, є необхідною умовою для організації роботи з дитиною.
Здійснення психолого-педагогічної корекційної роботи є важливою частиною соціально-педагогічної діяльності з батьками дітей з вадами психофізичного розвитку. На основі даних діагностичного обстеження складається індивідуальна програма корекційної роботи з конкретною дитиною, яка передбачає психоогічну адаптацію, надання потрібної інформації, корекційні заходи щодо поліпшення емоційного, психологічного, фізичного стану членів родини. Процес розкриття творчого потенціалу дитини з вадами розвитку допомагає компенсації.
Таким чином, основою для успішної інтеграції дитини в суспільство є не тільки взаємодія спеціалістів і батьків дитини з вадами розвитку, їх критичність і гуманізм, професіоналізм і відповідальність у всій системі стосунків з дитиною, а й дбайливе ставлення до дитини, вияви ласки, тепла, розуміння, почуття емпатії та альтруїзму не тільки з боку дорослих, а й з боку здорових однолітків.