Стреж Л.В. Адаптація дітей раннього віку до умов ДНЗ [Текст] : семінар-практикум для психологів ДНЗ / Л. Стреж // Психолог (Шкільний світ). - 2007. - N 43. - С. 10-15.

Мета: зосередити увагу практичних психологів на проблемі адаптації дітей раннього віку до умов ДНЗ, чітко визначити методи і прийоми в роботі практичного психолога з супроводу новоприбулих дітей.
• Тривалість 2 — 2,5 години.
• Оптимальна кількість учасників до 10 осіб.
Хід проведення семінару.

 Вступ
Сучасна статистика стверджує, що в результаті психотравмуючої ситуації (розлука з близькими, поява незнайомих дорослих, нове оточення тощо) важка адаптація до ДНЗ спостерігається в 73% хлопчиків та 52% дівчаток.
Працюючи практичним психологом у дитячому садку, я зробила висновок, що в більшості дітей у період адаптації відбувається перебудова практично всіх органів і систем, спрямована на вироблення нових умовних рефлексів, які впливають на психічне здоров'я дитини в майбутньому.
Здебільшого прийнято вважати, що адаптація проходить складно, з масою негативних порушень у дитячому організмі. Що ж відбувається в організмі й психіці дитини, коли вона вперше йде в дитсадок?
У новому дитячому колективі дитина постійно перебуває ніби під струмом сильного нервово-психічного напруження, яке не припиняється ні на хвилину. Дитина перебуває на грані стресу, який порушує захисні бар'єри, що в подальшому вплине на важливі фізіологічні реакції, необхідні для підтримки стану здоров'я. Страждає реактивність, понижується опір організму дитини, немає більше захисту малюка від усіх хвороб. При цьому достатньо лише кашлянути.. . Від подиху вітерцю дитина починає хворіти, зривається адаптація, а після " зриву доводиться адаптуватися знову. Відрив від матері провокує стрес. Мати — це головне, що було, є й буде в дитини, і раптом матері поряд немає, й на думку дитини мама зрадила, поміняла на роботу...
Постійно доводиться бачити, як дитина, розлучившись із батьками, сумує, плаче, вихователь чи помічник вихователя намагаються чимось привернути увагу дитини, зацікавити іграшкою, поговорити...
Саме в цей момент повинен бути поряд практичний психолог, і якщо дитина не реагує на спроби розважити її, замкнулася й нічим не цікавиться, необхідно дати їй спокій...
Практичний психолог ДНЗ має взаємодіяти з персоналом групи: необхідно спеціально організувати середовище В ігровій кімнаті так, щоб діти не нудьгували й почували себе комфортно в новому оточенні.
Отже, перша допомога дитині, яка проходить адаптаційний період, полягає в тому, щоб зняти всі види психологічного тиску, не нав'язувати пестощі й турботу, свою волю, а дати спокій, бути поряд і че­кати, коли в дитини відновиться потреба в спілкуванні з дорослим.

МАТЕРІАЛИ СЕМІНАРУ-ПРАКТИКУМУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТРЕНІНГУ
Експрес-анкета на тему «Адаптація дитини до умов ДНЗ» 
Мета: самоперевірка знань про адаптацію дітей до умов ДНЗ.
1. Що таке адаптація?
а) встановлення найбільш правильних співвідношень між організмом і зовнішнім середовищем;
б) єдність підходу до виховання дитини з боку оточуючих людей;
в)привчання дитини до активної участі
в режимних процесах. 
2. Назвіть ступені адаптації:
  а) складний, достатній; б) легкий, середній, важкий;
в) легкий, важкий.
3. Назвіть найбільш критичний вік для адаптації:
а) від 9 – 10 місяців до 1 року 6 місяців;
б) від 3 до 3,5 років;
в) від 2,5 до 3 років.
4. Від чого залежить полегшення адаптаційного періоду?
а) рівня натренованості адаптаційних механізмів, наближення режиму дня дитини до режиму дня дошкільного закладу;
6} від спадковості в сім'ї;
в) від виховання в сім'ї.
5. Назвіть фактори ризику, які ускладнюють адаптаційний період:
а) токсикоз, стресові ситуації (під час вагітності), велика маса тіла, ГРЗ, ЗПР;
б) виховання дитини в багатодітній сім'ї;
в) високий рівень інтелекту.
6. Що таке криза 3-х років?
а) здатність передбачати зміни зовнішнього середовища;
6} усвідомлення свого «Я», прагнення до самостійності;
в) активний процес, який виникає в результаті природної втомленості.
7. Назвіть основні симптоми кризи 3-х років:
а) гіперактивність, імпульсивність;
б) неуважність, висока активність на заняттях.

Самоперевірка результатів анкетування
Ключ-відповідь до експрес-анкети
1. Адаптація — встановлення найбільш правильних співвідношень (біологічних та соціальних) між організмом і зовнішнім середовищем, засноване на формуванні динамічного стереотипу поведінки.
2. Існують такі ступені адаптації:
· легкий — поведінка дитини нормалізується (протягом 10— 15 днів) - фізіологічна, природна адаптація;
· середній (протягом 15-30 днів) — дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;
· важкий (триває від 2 місяців і більше) - патологічна.
3. Найбільш критичний вік для адаптації від 9—10 місяців до 1 року 6 місяців і від 3 до 3,5 років.
4. Полегшення адаптації досягається:
· максимальним наближенням режиму дня дитини до режиму дня дошкільного закладу;
· привчанням її до активної участі в режимних процесах;
· широким використанням комплексу процедур для загартовування;
· збільшенням рухової активності, необхідної для підвищення працездатності дитячого організму.
5. Фактори ризику, які ускладнюють адаптаційний період.
Під час вагітності: токсикоз, стресові ситуації, прийом ліків, вживання алкоголю, куріння.
Після пологів:
· недоношеність чи переношеність дитини;
· велика маса тіла (до 4 кг);
· часті ГРЗ, рахіт, анемія, діатез;
· затримка психічного розвитку;
· відсутність батька чи матері в сім'ї;
· перша або єдина дитина в сім'ї;
· конфліктні взаємини в сім'ї.
6. Криза 3-хроків—це усвідомлення «Я» дитини, це прагнення бути самостійною.
7. Симптоми кризи 3-х років (за Л.Виготським):
• негативізм;
• непокірність;
• упертість;
• самовілля.
Негативізм — прояви в поведінці дитини, якщо дитина не хоче чогось робити лише через те, що це запропоновано дорослим; реакція не на саму дію, а на дорослого.
Непокірність—прояви поведінки, які на відміну від негативізму без особистісні, спрямовані проти норм поведінки, що нав'язують дитині.
Впертість — реакція, коли дитина наполягає на чомусь не тому, що їй цього хочеться, а тому, що вона вимагає цього.
Самовілля — прагнення до самостійності, виражене в реакції «Я сам».

Музична притча «Самотня зірочка»
(Вправа з елементами танцювально-рухової терапії(музичний супровід — Бетховен «Місячна соната».)
Мета: зняття тривожності, розуміння почуття стану дитини, в якому вона знаходиться під час адаптаційного періоду, підведення до основної частини семінару.
Колись давно нічне небо було зовсім темним. На ньому не було зірок, лише одна маленька Зірочка. Вона жила високо в небі, й коли оглядалася навколо, то помічала, що зовсім одна. Від цього їй ставало сумно. їй дуже хотілося бачити на небі інші зірки, щоб ловити їхні промені й дарувати їм своє світло.
Якось Зірочка вирушила на Землю до самотнього, старого, мудрого чоловіка, який мешкав на високій горі. Коли вона його знайшла, то запитала: «Чи можеш ти мені допомогти? Мені так самотньо на небі. Ні з ким поговорити, нікому подарувати своє світло... Іноді я навіть плачу — настільки мені самотньо».
Він знав цей стан: тоді зникає бажання гратися, їжа стає несмачною, сон неспокійним. І не співаються веселі пісні...
Йому сподобалася маленька Зірочка. А оскільки він був дуже мудрим, то пообіцяв, що допоможе їй. Спочатку старець пішов у
свою хатину і взяв блискучий чарівний мішечок. Він відкрив його, засунув туди руку, й дістав безліч блискучих чарівних зірочок. Один помах руки — й на всьому нічному небу засяяли тисячі яскравих зірок.
— Поглянь — сказав старий,- як дивовижно! Тепер на небі багато зірок це твої брати й сестри. Ти можеш із ними розмовляти, дарувати їм своє світло й ловити їхні промені. Але я хочу зробити для тебе ще дещо. Я хочу, щоб пам'ять про тебе назавжди залишилася тут на землі. Я створю на чомусь незвичайному твоє зображення.
Він плеснув у долоні й зображення ма-
ленької зірочки раз і назавжди залишилося тут на землі. Запитання
— Де залишилася маленька зірочка? (В серцевині яблука.)

Вправа «Серденько яблука»Мета: розвиток почуття емпатії та альтруїзму, розуміння стану маленької дитини.
Розрізати яблуко горизонтально й показати зірочку в серцевині плода. Запропонувати утворити коло, зробити його тісним, щоб посередині, випроставши руки, психологи могли доторкнутися один до одного.
Ведучий. Там усередині наша зірка дуже тепла. Там її сила, щоб випромінювати світло якнайдалі, до інших зірок. Візьміть теплоту від маленької зірочки й подаруйте один одному, подаруйте тепло сонечку, дітям...
Підсумок. Кожну хвилину, кожну годину, кожен день потребують нашої підтримки й розуміння всі діти, а особливо діти, які переживають адаптаційний період.

Вправа «Шпаргалка» 
Завдання. По колу учасники семінару, на аркуші паперу формату АЗ записують свої думки стосовно позитивного й негативного досвіду, який набуває дитина в період адаптації.
Підсумок. Залежно від ситуації дитина може один і той самий досвід набути як у позитивному плані, так і в негативному...

Вправа «Камінець»
Мета: активізувати досвід практичних психологів із питань індивідуального підходу до дітей у кризові періоди.
Матеріал: камінці однакові за формою, зовнішньо незначно відрізняються один від одного.
Завдання: (з словесним супроводом).
Виберіть свій камінець:
· роздивіться його уважно;
· покладіть на місце; .
· знайдіть свій камінець знову; - опишіть його (письмово);
· поміняйтесь описами;
· спробуйте за описом знайти камінець. 
Запитання. Це завдання для вас було легким чи складним. Чому?
Підсумок. Це не складно щодо камінця, але в 1000 разів важче стосовно дитини.
Рольова гра
З практичним показом і коментарями по сходинках супроводу новоприбулої дитини.
Ритуал «Привітання»
Сьогодні до нас у ДНЗ прийшли гості, давай із ними привітаємося.
Але ми забули привітатися ще з кимось...
Підкажи мені, будь ласка, з ким ми забули привітатися?
Так, із емоційними краплинками (ритуал привітання).
Етюд «Горщечок сліз»
—А що це за приємна мелодія грає (музика з музичної шкатулки).
Показую чарівний горщик для збирання дитячих сліз, у якому лежить суха хустинка.
- От уже ніхто з діток у нашому садочку не плаче, й горщечок наш порожній і сухий.
Тренінгова вправа «Чарівне люстерко»
А що це в мене ще є? Так, це чарівне люстерко...
Ти пам'ятаєш це люстерко? А що ми робили з ним (дорослий малював людину, а дитина слізки).
А куди ж поділися твої сльози (ми подарували їх дощику, щоб він рясно йшов).
А подивись, який у нас сюрприз ще є — це сюрприз від мами й тата (улюблена іграшка дитини). Давай ми з тобою теж їм приготуємо подарунок, і намалюємо твою долоньку, а на долоньці намалюємо твій настрій (на аркуші паперу).
Сюрпризний момент. Гра-пошук
Ой, а хто це плаче? (Кролик.), він так наплакався, що навіть не може говорити (іграшка з конвертом в конверті вірш про кролика).
Чому ж він плаче? Ми дізнаємося, коли зачитаємо вірш (зачитую вірш).
Розвивальні ігри
А я знаю ще одну причину, чому Кролик плаче, він хоче, щоб ми знайшли його друзів і допомогли впоратися з завданнями (розвивальні ігри на комп'ютері).
От і кролик наш повеселішав...
Підсумок
А до нас завітала ще одна гостя. А хто це? (Лисичка.)
А що ж у неї знаходиться у сумочці ? Так, це маленький колобок, якого зліпив колись ти, й подарував мені. Він повернувся, й подивися: він уже не плаче, а посміхається. В подарунок він приніс безліч різноманітних зірочок (яскраві зірочки, вирізані з фольги), які будуть допомагати тобі завжди (звук металофону). На цьому наша приємна бесіда закінчилася.
Давай скажемо всім «До побачення». Й обов'язково скажемо нашим емоційним краплинкам «До побачення» (ритуал прощання).

Обмін досвідом
«Казкотерапія в підготовці до сну»
Іноді дітей неможливо вкласти спати без сліз та істерик, а особливо, якщо дитина проходить адаптаційний період. Але дитину можна перехитрити. Краще з малюком погратися в казку, в яку дитина повірить. Казка—це надійний помічнику цій справі. Візьмемо для прикладу казку «Білосніжна та сім гномів».
· Сім гномів лягають спати й прокидаються в один і той час — за всіма стежить Білосніжна.
· Гномики не лежать у ліжечку годинами, за день вони так напрацюються, що засинають, зразу ж коли кладуть голову на подушку.
· Жоден гномик не повинен розмовляти і гратися, заважаючи іншим спати.
· Спати можна тільки в своєму ліжечку. Білосніжна не дозволяє лягати на дивані, на килимку.
· Якщо в період денного сну хтось із гномиків прокинеться, то зовсім не обов'язково негайно звати Білосніжну (виховательку, маму), яка дуже стомилися за день.
· Один гномик може обійтися без денного сну, інший—ні. [Тих дітей, яким важко заснути ввечері, радять не вкладати спати вдома, тим паче що з 4 років це не обов’язково.)
· Коли на вулиці темно, гномикам не дозволяють бігати в ліс. (Перед сном—не можна гратися у відеоігри, переглядати телевізор.)
Години сну необхідні дитині:
до 11 місяців-16—18годин;
від 12 місяців до 23 місяців – 12-16 годин;
від 2 років до 6 років - 10—12 годин;
від 7 років до 12 років - 10—11 годин;
від 13 років до 17 років - 8—10 годин.

Тренінгова вправа «Малюнок по колу»
Мета: розвиток групової взаємодії, зняття напруження.
Завдання: психологи під музику рухаються по колу, як тільки музика затихає, біля якого малюнка зупинився учасник, там малює на вільну тему все, що забажає Через декілька підходів до малювання, психологи демонструють групові роботи.
Запитання
Що ви почували під час малювання картин, та після результату групової роботи?
Етюд «Солоденький сюрприз»
Мета: розподілити слухачів на команди, для подальшого спільного виконання завдань.
Матеріал: торбинка, 2 види цукерок.
Завдання: пропонується чарівна торбинка з двома видами цукерок, вибрати на дотик цукерку в торбинці. Слухачам рекомендується з'їсти цукерку й за фантиками, що залишилися, розподілитися на дві команди.

Психологічна лабораторія творчої групи практичних психологів
Робота в групах
Завдання: розробити методи і прийоми в роботі практичного психолога для полегшеного проходження адаптаційного процесу.
Вправа на командну роботу

«Групова поема—адаптація»
Мета: закріплення позитивних станів, сприяння позитивній оцінці участі кожного у спільній роботі, актуалізація бажання для подальшого спілкування та взаємодії.
Завдання: створити колаж на тему «Забезпечення емоційного комфорту новоприбулої дитини».
Слухачам пропонуються дві половинки сонечка, намальованого на двох ватманах, а також ножиці, клей, олівці, картинки, ілюстрації, журнали тощо.
Захист творчих робіт.
Підсумок. У своїй роботі ви використовували різноманітні техніки, різний матеріал, але найголовнішим завданням під час роботи в командах для себе ви поставили забезпечення емоційного комфорту новоприбулої дитини.
Підсумок роботи семінару

Рефлексія «Вихідний квиток»
Педагогам пропонується назвати три речі нові, про які вони дізналися на семінарі, дві речі корисні й одну, яку хотіли б змінити в роботі семінару.
Методичні рекомендації до семінару-практикуму
З метою забезпечення емоційного комфорту новоприбулої дитини в період адаптації рекомендуємо:
1. Використовувати ігрові техніки, вправи, етюди для полегшення проходження адаптаційного періоду;
2. Впровадження в систему роботи практичних психологів нетрадиційних методів і прийомів супроводу новоприбулих дітей;
3. Розробити проектну технологію супроводу новоприбулих дітей;
4. Забезпечити психологічну просвіту серед батьків, педагогів із питань проходження адаптаційного періоду в дітей.

Список літератури
1. Бойчук О.В., Фесюкова Л.Б. Дитячий садок із поглядом в майбутнє. — К.: Веста, 2005.—136 с.
2. Все про адаптацію: Спецвипуск // Психолог. — 2004. — № 25—26. — С. З—14.
3. Галанова А.С. Игры, которые лечат: Для детей от одного до трех лет. — М., 2003.
4. Крюкова С.В., Слободянин Н.П. Удивляюсь, злюсь, боюсь, хвастаюсь и радуюсь: Практическое пособие. —М.: Генезис, 2003. —208 с.
5. Кузьменко В. У., Кобернік О.Г. Відверті розмови Дитячого психолога з батьками. — К.: Нора-прінт, 2002. — 83 с.
6. Поніманська ГЛ., Дичківська І.М. Дошкільна педагогіка. Практикум. — К.: Видавничий дім «Слово», 2004. — 352 с.
7. Програма розвитку та виховання дитини раннього віку «Зернятко». Наук, керівник Кононко О.Л. — К., 2004. — 192 с.
8. Психологічний супровід дітей в установах компенсаторного типу: Спецвипуск // Психолог. — 2005. — № 20. — С. 24.
9. Чистякова М.И. Психогимнастика / Под ред. М.И. Буянова. — М., 1990.